Чим замінити азотні добрива? Скільки і коли вносити добрива під озимі та ярі культури?
Минулої статті ми розповідали про суть закону 5600 та
торкалися теми підвищення цін на азотні добрива. Саме дві ці теми навели галасу
серед фермерів у 2021 році. Ознайомтеся з матеріалом - https://dellif.com.ua/-yak%D1%96-zm%D1%96ni-vn%D1%96s-zakon-5600-u-zvyazku-%D1%96z-chim-zrosli-c%D1%96ni-na-dobriva---
. Добрива зросли у ціні на 70-300%. Якщо за умов дачних господарств азот можна
замінити, то середнім і великим господарствам без азоту нікуди. Для добрива
городу чи саду буде достатньо гною чи сидератів. Про користь сидератів можна
прочитати в минулій статті https://dellif.com.ua/csho-take-siderati-yak-%D1%96-koli-%D1%97h-s%D1%96yati-siderat-pri-notill.
Фото 1.
Навантаження органічного добрива (гною) за допомогою фронтального навантажувача
Делліф Стронг 1800, встановленого на трактор Ландіні 110.
За таких несприятливих умов дедалі більша частина агрономів
ставить питання як заощадити на добривах. Багато фермерів роздають поради про
те, що потрібно скоротити внесення чи не вносити з осені взагалі. Більшість
порад із оптимальною технологією вирощування не зістикуються. Для цього
розбиратимемося у цій статті, коли і під які культури вносити добрива на
прикладі проведених дослідів відомого українського агронома-блогера та доктора
сільськогосподарських наук Сергія Володимировича Авраменка.
Внесення азоту з осені
під ярі культури (соя, кукурудза, соняшник).
Над відповіддю це питання в агрономів часто виникають
суперечки. Багато хто вважає, що азот має накопичувальний ефект і якщо внести з
осені, то навесні потрібно зробити менше. Насправді, це не так. Ярі культури висіватимуться як мінімум
через півроку після внесення добрив. За цей час вони вимиються з ґрунту, і
коренева система рослин не зможе насититися мікроелементами.
Восени їх можна вносити під ярі культури лише з метою
мінералізації рослинних решток. А якщо вносити азот навесні, норму внесення
потрібно розраховувати з огляду на те, що частина добрив піде на мінералізацію.
Тому за нинішніх умов добрива під ярі культури можна не вносити.
Внесення азотних добрив із осені під
озимі культури (пшениця, ячмінь, ріпак).
У діаграмах нижче, проаналізуємо врожайність озимої пшениці з
осінніми та весняними підживленнями. Для цього було виділено спеціальні
ділянки, де не вносилося добриво та вносилося у різній дозі:
• N30
(88кг/га);
• N60 (176
кг/га);
• N90 (265
кг/га);
• N120 (353
кг/га).
Для проведення експерименту було виділено 3 поля із різними
попередниками – чорний пар, горох, соняшник.
На діаграмі
бачимо, що із внесенням добрив у меншому дозуванні показники врожайності більші.
Тому за попередником чорний пар буде
ефективним внесенням з весни N30. Вносити у більшому дозуванні просто не
має сенсу. Також у ході експерименту з'ясували, що двічі рослина не потребує
селітри. Тому удобрюйте або тільки з осені або тільки навесні (що
результативніше).
По гороху
аналогічна ситуація. Більш ефективно
вносити селітру навесні у дозуванні N30. А от якщо внести навесні N120 – то
результату зовсім не буде, за фактом марнування коштів. Хоча багато хто так і
робить, і не розуміє чому немає ефекту. Поєднання осіннього та весняного
підживлення показує результати нижче, ніж тільки при весняному, як і за
попередником чорний пар.
Посів озимої
пшениці після соняшника відрізняється меншою врожайністю. Сам по собі він не
найкращий попередник, тому що виснажує ґрунт і забирає вологу. Але сівозміни
дотримуватися таки треба. Проте після соняшнику азотні добрива мають найбільшу
ефективність у порівнянні з іншими попередниками. З цієї діаграми видно, що в такому випадку потрібно дати максимальну
дозу добрив у весняний період або N60 з осені. Якщо максимальна доза для вашого
господарства буде економічно невигідною, замініть її у весняний період на N90.
У цьому випадку більш продуктивним є підживлення з осені. Удобрювати і
восени, і навесні також немає сенсу, краще це зробити тільки з осені.
Докладніше з інформацією можна ознайомитись на відео.
